Блог вчителя української мови та літератури Горностайпільського НВО Юрченко Віталії Леонідівни: Опис досвіду роботи

ЗМІСТ

Анотація…………………………………………………………………….………1

Опис досвіду «Використання інноваційних технік на уроках української мови та літератури»……………………………………..…………………….…….... ….2

Вступ ……………………………………………………………………….…….…2

Розділ І. Формування національного світогляду на уроках мови та літератури………………………………………………………………………..… 3

1.1.Метод проектів як засіб підвищення творчого потенціалу учнів…... 8

1.2.Використання завдань і запитань пізнавального характеру………. 15

Розділ ІІ. Інноваційна система навчання на уроках………….……………… 18

2.1. Відкриваймо дітям радість творення………………………………… 19

2.2. Гра як метод перевірки знань………………………………………… 25

Висновок ………………………………………………………………….……. ..34

Список використаних джерел …………………………………………………...36

Додатки

Анотація

Досвід роботи вчителя вміщує питання формування національного світогляду на уроках мови та літератури.

Значна увага приділяється розкриттю методу використання проектів як засобу підвищення творчого потенціалу учнів.

Слід відзначити використання завдань і запитань пізнавального характеру, які активізують розумову діяльність школярів.

Широко розкриті у досвіді роботі Юрченко В. Л. питання розвитку критичного мислення, через застосування ефективних інноваційних технік, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.

Вчитель робить акцент на важливості впровадження проблемних та ігрових методів та прийомів навчання, з метою розвитку творчого мислення, допитливості школярів.

Тема розкрита глибоко і всебічно. Додатки змістовні і оригінальні, надають роботі цілісності, підкреслюють її практичну спрямованість. Матеріали досвіду корисні для використання вчителями української мови та літератури, так як містять багато практичного матеріалу.

ВСТУП

Зважаючи на швидкоплинність

життя, ми не можемо дозволити

собі витратити час на завдання,

які не ведуть до нових результатів.

Л. Ландау

Формування мотивації навчання рідною мовою є важливим чинником успішного вирішення завдань гуманітарної освіти, спрямованої на загальне піднесення духовності, виховання української ментальності, любові до рідної мови, що інтегрує в собі розум і естетику нації, відстояні у віках народні звичаї, традиції у віках народні звичаї, традиції, моральні цінності, і з’єднує сучасне народу з його минулим і сьогоденням.

У формуванні світогляду учнів, зазначав К. Ушинський, навчання рідної мови має особливе значення. « Рідне слово є саме тим духовним одягом, у який повинне одягтися всяке знання, щоб стати справжньою власністю людської свідомості» . Вводячи дитину в світ народної мови, вчитель вводить її «у світ народної думки, народного почуття, народного життя, у сферу народного духу», і «чим глибше ввійшли ми в мову народу, тим глибше ввійшли в його характер» .

Вивчення мови – це та площина, з якої починається пізнання світу свого народу, його духовності. Звідси бере початок національно-патріотичне, моральне та й взагалі будь-яке інше виховання.

Одним із найважливіших суб’єктивних аспектів процесу навчання полягає в тому, щоб вчитель постійно знаходився у творчому пошуку, вмів аналізувати, синтезувати, зіставляти і знаходити найефективніші і найраціональніші шляхи передачі знань учням, мав способи формування умінь і навичок, самостійності мислення, пізнавальної активності.

Тема моєї методичної проблеми, над якою я працюю, полягає у використанні інноваційних технік на уроках української мови та літератури. Це сприяє розвитку креативного мислення школярів, формуванню навичок, відстоювання своєї думки, поглиблення знань з обговорюваної проблеми; розвитку логічного мислення, самостійності позицій, пам’яті, зв’язного мовлення, уваги, спостережливості; вихованню культури спілкування, здатності висловлювати власне ставлення до сказаного, самостійності мислення і суджень.

Актуальність даної проблеми полягає в тому, що використання інноваційних технік ї є важливим засобом креативної діяльності учнів у процесі навчання. Це повністю відповідає завданням сучасної школи.

Перед учнями ставляться завдання знаходити нові, нестандартні підходи під

час вирішення різноманітних питань і проблем. Це розвиває в них уміння орієнтуватися в нових умовах, комбінувати запас уже наявних знань і вмінь для пошуку нових, шукати шляхи надійнішого і точнішого їх розв’язання.

Розділ 1. Формування національного світогляду на уроках мови та література

Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному школяреві, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Відновлення української державності, інтеграція в європейське і світове

співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на духовні пріоритети, людину та її права, націю. Відповідно до цього визначаються нині й основні напрямки реформування навчально-виховного процесу в школі. Концепція гуманітарної освіти є елементом нової освітньої ідеології, яка зі шкільних лав повинна формувати особистість гідного представника української нації.

Національна ідея, як стрижень усієї системи виховання, має відігравати роль об'єднуючого, консолідуючого чинника в суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення патріотичної життєвої позиції людини. Національний характер виховання полягає у формуванні в молодої людини, незалежно від її етнічної приналежності, почуття громадянина України.

А чи часто ми ставимо собі запитання: «Людино, хто ти єси?», «Камо грядеш чоловіче?» Поставлені ще в сиву давнину, ці запитання й досі не знаходять адекватної відповіді, а навпаки, породжують розмаїття точок зору на природу та сутність людини і сенс її буття. Саме під час вирішення цих проблем окреслюються обриси такого поняття, як національна свідомість. Виховання її є одним з пріоритетних завдань словесника.

Справді, найбільше щастя для вчителя — робити світ гуманнішим, виховувати в учнів доброту, любов до рідної землі, родин, свого народу, бажання працювати для розквіту власної держави. У цьому й полягає сутність виховання національної свідомості.

Як відомо, уроки літератури мають не освітнє, а й виховне завдання. Вплив засобів мистецтва слова на юну душу величезний. Оскільки кожен учитель є й

вихователем, то передовсім йому слід визначити виховну мету: сформувати гармонійно розвинену, освічену, соціальне активну й національно свідому молоду людину, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур,

здатна до самовдосконалення.

Можна без перебільшення сказати, що у викладанні літератури за останні кілька років зроблено чимало. Цьому сприяло ряд чинників: нова політична атмосфера, надання українській мові статусу державної, введення до програми художніх творів письменників, імена яких були незаконно вилучені з українського літературного процесу, об'єктивне осмислення багатьох історичних подій, всієї нашої історії. Рідна література відкрилася перед учнями новими гранями як могутнє джерело української духовності, своєрідний генетичний код, пам'ять народу. Вона нерозривно пов'язана з національними і культурними традиціями. Це своєрідний художній літопис українців. Національний тип особистості виростає на ідеях національної філософії. Народних ідеалах, традиціях, звичаях і обрядах, морально-етичних цінностях, тобто на культурно-історичному досвіді, здобутках народу впродовж багатьох епох. Схематично це можна зобразити так:

Національна свідомість

Історія

Традиції побут

Географічне походження

Родина

Враховуючи те, що старшокласники вже є свідомими суб'єктами родинних стосунків (бо мають свої сімейні ролі: дочки або сина, брата або сестри, онука або онуки), вони можуть пояснити значення народної мудрості: "Хоч і по коліна у воду, аби до свого роду, а як нема роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати". Отож рід — це кровна і с вояцька

єдність поколінь, що генетично походить від одного предка. Саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до усвідомлення своєї, єдиної, Батьківщини. Цікаво простежити духовний шлях: рід — Батьківщина — на прикладі конкретної письменницької долі. Так, під час вивчення десятикласниками життя і творчості Лесі Українки доцільно провести урок позакласного читання "Світло добра і любові. Постать Олени Пчілки".

Готуючись до заняття, учні проведуть серйозне наукове дослідження про славний рід Драгоманових і довідаються, як цінував цей рід свої корені: в усіх поколіннях зберігалася згадка про грека, який служив драгоманом (тобто перекладачем) при війську гетьмана Хмельницького. Прізвище роду й походить від цієї загальної назви. Згодом козаків змушували на московський лад додавати до своїх прізвищ закінчення "-ов . Звідси й Драгоманов.

У процесі підготовки до уроку можна запропонувати учням намалювати генетичне дерево роду Драгоманових, яке прослідковується аж до 90-х рр. XX ст. Сестра Лесі Українки Ольга зберегла фотоархів родини Косачів, який повернувся в Україну через 45 років. Він засвідчує не лише міцні кровні зв'язки членів знаменитої родини, а й духовну єдність між ними. На уроці повинна прозвучати думка про збереження пам'яті кожного роду, моральний обов'язок дітей плекати родинний світ, дбати про сімейну пам'ять.

В 11 класі продовжуємо розглядати на уроках питання сім'ї та роду. Аналізуючи роман у новелах Ю.Яновського "Вершники", даємо учням завдання визначити причини трагедії роду Половців. Благодатним для з'ясування цієї проблеми є й повість О.Довженка "Україна в огні".

Працюючи з текстом, старшокласники мають усвідомити, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця — це символ безсмертя українського народу. Наводимо запитання для бесіди на цю тему:

-З якого епізоду розпочинається твір? (Автор показує численну і щасливу родину Запорожців, яка дружно співає материну пісню «Ой піду я до роду

гуляти. А у увесь рід багатий...»)

-Чим закінчується повість? (Щасливою зустріччю хоч і поріділого, але ще багатого на красивих та сильних людей рож Запорожців.)

Учні самостійно доходять висновку: незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, змальованих автором, кіноповість залишає світле враження. Віриться, що веселий, дужий рід Запорожців не зникне навіть після такої страшної війни, він продовжиться. Йому, як і Україні, не буде переводу.

Подібні навчальні ситуації спонукають старшокласників замислитися над такими питаннями:

Що я знаю про свій рід?

Який духовний мікроклімат панує в моїй родині?

Які сімейні звичаї та обряди збереглися в нашій сім'ї?

Аналізуючи художні твори, старшокласники починають розуміти, що рід і народ складові одного духовного ланцюга. На основі зіставлення фактів історії та створених митцем художніх образів учні стверджують: народ є суб'єктом історії і її безстороннім суддею, а народ складається з багатьох родин. Отож кожний є членом своєї сім'ї і водночас представником народу, відповідальним за його долю, історію, сьогодення і майбутнє, якого немає без минулого.

«Уроків історії не вчимо» — гірко іронізує наша мудра сучасниця, геніальна Ліна Костенко. Отож варто одуматися й уважно осмислити своє минуле, його славу і безслав'я. Роман у віршах «Маруся Чурай» розкриває духовний світ наших предків, відтворює забуті сторінки історії.

Старшокласники повинні усвідомити, що образ Марусі органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйманням виростає до символу, ніби фокусуючи в собі духовний потенціал усього українського народу.

Національні проблеми, які досягли у творчості Ліни Костенко вищого

ступеня узагальнення, близькі одинадцятикласникам і викликають у них активне співпереживання. Тому доцільно провести урок-семінар, на якому розглянути такі питання:

Які риси національного характеру притаманні Марусі Чурай?

У чому виявляються патріотичні почуття Марусі?

Які погляди має героїня на любов, зраду, сім'ю та дружбу ?

Яким бачить Маруся Чурай своє місце в житті народу?

Запропонований вид роботи сприяє утвердженню в учнів розуміння своєї нерозривної єдності з суспільством. Ураховуючи специфіку образу Марусі Чурай, слід спрямувати аналіз роману так, щоб через усвідомлення ролі поета (співця) в долі народу спонукати старшокласників замислитися над своєю суспільною роллю. Адже активна громадянська позиція, праця на благо України можливі лише за умови високого рівня національної свідомості.

1.1. Метод проектів як засіб підвищення творчого потенціалу учнів

Проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, що має практичне спрямування. Реалізувати проект можна в різний спосіб: як з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, так і без них. Якщо порівнювати результати дослідницької діяльності, представлені без використання комп’ютера та з ним, то можна помітити, що учнівська презентація суттєво нагадує реферат. Однак, вона має значні переваги. По-перше, тема – це проблемне питання. По-друге, учнями пропонуються гіпотези. По-третє, презентація є більш наочною і структурованою, бо кожен слайд розкриває певний момент проблеми. До того ж читання реферату швидко втомлює слухачів, а демонстрація презентації, особливо якщо вона яскрава з певною кількістю спецефектів, тільки зацікавлює учнів-глядачів.

Я використовую презентацію як вид реалізації інформаційного проекту.

Наприклад, на початку вивчення теми створюю досить розгорнуту презентацію про життя і творчість О. Довженка, яка стає демонстраційним матеріалом на уроці із відповідними завданнями та акцентами.

Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовую

найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачую необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

Отже, більшість проектів – дослідницькі, які вчу створювати дітей індивідуально, в парах, групах. Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки є обмеження з використанням комп’ютерів на уроках. Прикладом такого проекту є презентація «Велике таїнство творення в романі П.Загребельного «Диво» або «Хто такий справжній друг» за твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки".

Можна в 7 класі провести декілька проектів з усної народної творчості:

А) Ознайомлювально-інформаційний проект:

1. Скориставшись книгою Ф. Погребенника «Наша дума, наша пісня», скласти повідомлення з історії створення кількох українських пісень.

2. Підготувати інформацію на одну з тем: «Колядки та щедрівки нашого краю», «Свято Івана Купала у нашій місцевості», «Кобзарі — творці та виконавці дум».

Б) Ігрові проекти

1. Скласти на матеріалі народнопісенної творчості літературні ігри (ребуси, запитання до вікторини, шаради, чайнворди, криптограми тощо).

2. Підготувати інсценізацію однієї з народних пісень (на вибір).

3. Підготувати інсценізацію обряду посвяти в кобзарі.

В) Творчі проекти

1. Укласти рукописні збірки: «Пісні моєї родини»; «Світова слава української пісні» (на основі висловлювань відомих культурних діячів про пісенну творчість українського народу). Зробити до них ілюстрації.

2. Організувати і провести свято української народної пісні під девізом «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».

Г) Прикладні проекти

1. Укласти народознавчі словники: «Календарно-обрядові пісні

українського народу», «Народні свята в народних прислів'ях».

Так по інших темах шкільного курсу української літератури можна скласти проекти (Додаток 1)

Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних

технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного,

описывает его как дерево. Третий, держась за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».

Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.

Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:блок-тема; медіа-урок; само диктант; тестові завдання; медіа проект; медіатвори; творчі презентації;віртуальні екскурсії; медіа експресії; літературний портрет; динамічні таблиці; статичні таблиці

Статичні таблиці

Така таблиця – вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати,

малювати – а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення те ми

«Односкладні прості речення» на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки напроти відповідної характеристики речення,не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.

Такий підхід до організації роботи значно економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.

Динамічні таблиці

Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.

Літературний портрет

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

Віртуальні екскурсії

Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Слайд-твір

Мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання.

Медіа-проект

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіа-презентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіа-презентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з

урахуванням власної точки зору.

Тестові завдання

Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.

Самодиктант

Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час

та необхідність записувати текст у зошити.

Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

Блок-тема

Комплексний матеріал за певною великою темою, розташований у послідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання».100 слів

Форма само диктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо, або за всіма орфографічними правилами

Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. У своїй практиці я, звичайно, використовую ще не всі можливі мультимедійні жанри (усе ще попереду). Але теж маю певні напрацювання…

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:

- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

- скорочення часу на розкриття проблеми.

У своїй практичній діяльності найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для узагальнюючих уроків;

- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

1.2. Використання завдань і запитань пізнавального характеру

Експериментально перевірено, що проблемність у навчанні учнів може використовуватися як на різних етапах (вивчення нового матеріалу, закріплення, узагальнення і систематизація вивченого), якщо дозволяє характер змісту навчального матеріалу, так і в домашній самостійній роботі учнів. Особливо слід відзначити роль пізнавальних завдань і запитань, що активізують розумову діяльність школярів, розвивають навички застосовувати знання у нових ситуаціях, виробляють науковий підхід до аналізу мовних явищ і фактів. Це можуть бути завдання вищого рівня, які дорівнюються науковому розширенню або передбачають проведення мовного експерименту, наприклад:

1. Доведіть, враховуючи синтаксичні функції, що подані нижче слова можуть виступати різними частинами мови: біг, тепло, коло, край, батьків, ніж.

2. Чи можемо ми визначити відмінок, в якому вжито слова: матері, лист,

брата, світанку? Власну думку обґрунтуйте і підтвердіть прикладами.

3. Слово один поєднує в собі ознаки кількісного числівника і прикметника. Ознаку якої частини мови виявляє слово один при лічбі, при формуванні складних числівників?

4. Чи тільки на семантичному і граматичному рівнях відрізняються дієслова у прикладах: Учень читає повість і Учень читає? Висловте власні міркування.

5. Чи можемо ми назвати дієслова працювати, говорити, читати перехідними? Адже при них у словосполученнях працювати день і ніч, говорити годину, читати весь час вжито форму безприйменникового знахідного. Обґрунтуйте власні міркування .

6. Чи правильною є форма дієслова в такому прикладі: Е,так папаша казали, щоб з дому не сходив, а то за вуха намнуть Яка самостійна частина мови має найменший кількісний склад, проте в

мовленні використовується дуже часто? ( С.Васильченко).

7. Спробуйте висловити передбачення і що сталося б із нашим мовленням, якби зникли усі займенники? Зробіть висновок щодо їх ролі у процесі спілкування. Жартівливо займенники називають «запасними гравцями», «дублерами». Поміркуйте і скажіть чому?

8. Які стилістичні функції можуть виконувати активні й пасивні дієприкметники, дієприслівники, безособові форми на –но, -то? Приклади доберіть із художнього твору.

При вивченні теми « Рід іменників» визначити до якого роду належать іменники: ведмедище, гадючище, дубище, бабище вдалося шляхом створення проблемної ситуації.

Думки учнів розділилися одні доводили. Що ці іменники середнього роду, інші – жіночого і чоловічого. Доведення перших ґрунтувалися на аналогії суфіксів і на характерному для середнього роду закінчення –е. Інші ж учні міркували так: іменник бабище утворений від слова баба, гадючище – від гадюка, які позначають істоти жіночого роду, отже, бабище і гадючище –

жіночого роду; ведмедище – ведмідь, дубище – дуб, походять від іменників чоловічого роду, отже, іменники ведмедище, дубище теж чоловічого роду.

Під час обговорення дійшли висновку, що мають рацію і перші, і другі учні. В українській мові є слова, які зберігають у собі ознаки двох родів. Так, бабище, гадючище – це іменники жіночо-середнього роду. Ведмедище, дубище- чоловічо-середнього роду.

Використання гри на уроках української мови, особливо 5-7 кл., допомагає пожвавлювати розумову активність школярів, підвищувати емоційний тонус уроку, стимулювати інтерес учнів до навчання, розвивати увагу, зосередженість, спостережливість, виробляти швидку реакцію.

Гра «Зроби з мухи слона» - учні одержують по два висхідних слова – початкове й кінцеве; правила гри передбачають добір слів, що забезпечують поступовий перехід від одного слова до іншого шляхом почергової зміни однієї літери на іншу . Цю гру найдоцільніше використовувати під час вивчення або повторення відмінювання іменників, той хто знайде коротший шлях між словами, виконуватиме менший обсяг завдання. До дібраних слів можна давати й інші завдання : скласти словосполучення з цими словами, речення, утворити від них прикметники, дібрати синоніми, антоніми, пояснити значення, провідміняти й ін..

Завдання:

Рука – рута – рота – нота – нога. Ніс –біс – бік – рік – рок – рот. Бик – бік - вік - віл. Лоша – воша – вода – вада – рада – рана – рань – лань –лінь – кінь. Ліс – лік – лак – лад – сад. Ліс – біс – бас – газ – гай. Суша – душа – дуда – руда – рада – вада – вода. Душа – дума – дама – рама – раба – жаба – жабо - жало – сало – соло – воло – воля – доля – дуля дуло – діло – тіло[16,83].

При вивченні іменника гра «Перифраз» розвиває чуття мови й мовний смак

школярів, збагачує їхній лексикон привчає бути уважними до слова, його значення, пожвавлює асоціативне мислення й слово вживання, пробуджує

поетичне бачення світу, плекає творчі здібності.

Правила гри полягають в тому, учні поділяються на команди за рядами, отже, сусіди за партами стають суперниками в грі. Представник кожної з команд одержує (або вибирає шляхом лотереї, рулетки тощо) картки зі словами, до яких гравці мають дібрати перифрастичний зворот, тобто зворот, що передає значення слова описово, наприклад: телевізор – блакитний екран, лев – цар звірів, книга - супутниця життя. Далі команди обмінюються перифразами і мають встановити, до яких саме слів дібрано ці перифрази. Кожне правильно встановлене слово ( їх усього 12) приносять гравцеві один бал, кожне не встановлене слово приносить один бал його суперникові.

Завдання:

Перша команда: ранок,день, ніч, море, місяць,сонце, зірки, хмара, дощ, грім, річка, вітер.

Друга команда: квітка, дерево, трава, пташка, метелик, риба, лисиця, ведмідь, коник, бабка, ліс, камінь.

Завдання 2:

Перша команда: лікар, космонавт, водій, вчитель, академік, актор, льотчик, президент, військовик, шахтар, спортсмен, біолог.

Друга команда: містер, геолог, моряк, хлібороб, співак, студент, монарх, науковець, психіатр, генерал, журналіст, розвідник.

Розділ 2. Інноваційна система навчання на уроках

При застосуванні інтерактивних технологій виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання: «Те, що я

чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую,я трохи пам'ятаю. Те що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове), де й учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, вирішення яких виховує у школярів відповідну життєву компетентність, сприяє виробленню цінностей, створенню сприятливого мікроклімату для розвитку самодостатньої особистості, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

2.1. Відкриваймо дітям радість творення

Відчуття рідного слова, найтонших його відтінків, уміння вималювати словесний художній образ приходить до учня не воднораз. Творчій спроможності передує велика робота розуму й душі і самої дитини, і вчителя, найперше завдання якого - побачити й роздмухати творчу жаринку, щоб, зрештою, засвітилася думка через щемке натхненне слово, а то й спалахнула вогнем пристрасті, сіючи в людських душах шляхетні почування, спопеляючи зло, підлість, жорстокість. Діти, в яких учитель зумів пробудити потяг до творчості - щасливі: вони пізнали високу духовну радість, їхні душі полонило диво Слова...

Процес дитячого творення починається, хоч це звучить незвично, із закоханості вчителя у слово, з його бажання відкрити вихованцям прекрасний світ рідної мови. Проте не тільки вчитель трудиться задля благородної мети: бабуся, дідусь — переповідають казки онукам гарною, добірною мовою; мама, тато — наспівують дитині колискові, спілкуються з нею; письменники — збагачують через свої книжки. Усі разом вибудовуємо храм Слова душі дитини.

У процесі розвитку творчих здібностей учнів виділяю три етапи. Початковий

етап. Аналіз уривків класичної літератури (наявність і роль найрізноманітніших

художніх засобів).

Проміжний етап. Творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо).

Творчий етап. Побудова художнього тексту. Цей етап крім власне творення, передбачає неодмінне зачитування творчих знахідок та укладання творчих збірок. Книжечок із найкращих учнівських робіт.

Завдання вчителя на першому етапі: захопити учнів довершеністю художніх уривків, проаналізувати засоби творення прекрасного, допомогти зазирнути у творчу лабораторію письменника; показати, як впливає образне слово на людину, чому змушує співпереживати, яким мас бути таке слово. Якщо уривок, що його опрацьовують п'ятикласники, є пейзажним описом, то перший етап має свою передісторію — мандрівку в природу. Мені подобається термін «уроки милування»: слово «урок» у цьому контексті не має часового вираження, а лише змістове - вчимося милуватися красою.

Споглядання, підсилене художнім словом формує майбутній образ. Використовую тематично обрані тексти (Тарасенко Г. Дивосвіт. -К; 1995):

Тема 1. Барвистий віночок літа. Літні аромати. Вслухайся в музику літа.

Тема 2. Карнавал осінніх барв. Прощальна пісня осені. Танок осіннього листя.

Тема 3. Кришталевий дзвін зими. Якого кольору зима? Зима-скульптор.

Тема 4. Весняна симфонія. Свято весняних квітів. Чим пахне весна? Завдання вчителя на другому етапі: задіяти творчі можливості дітей, використовуючи подані зразки та зіставляючи їхні роботи з оригіналом, пережити разом з

дитиною перші творчі успіхи, заохотити до наступних кроків у творчості. Наодній з класних дошок на уроках мови постійно записані творчі завдання. Наприклад:

· Дібрати означуване слово, для якого поданий прикметник був би епітетом. Мрійний (смуток), душевна (розмова), лиха (зима, доля), спекотне (літо);

· До поданих слів дібрати означення. Земля (барвінкова), сади (білосніжні), небеса (теплі), алеї (задумані), струмок (веселий)

· Дієслова з переносним значенням. Осінь (загляне, пожуриться), струмочок (виграє), сонечко (усміхається).

· Витлумачити порівняння чи знайти його. Мов на землю впало небо -— що це? (сині проліски навкруг).

Завдання поступово ускладнюється. Наприклад:

· Подане словосполучення дрібні осінні дощики ввести в речення,

· використовуючи епітети, метафори, (дрібні осінні дощики скроплюють опале листя. Дрібні осінні дощики вмивають очиці замріяних айстр.)

· Дописати віршовані рядки, даючи відповіді на питання,

· Переквітує, що? {квітень). — Перешумить що? (весна). І буде тихе що? (літо). Глибінь яка? (Ясна). Зима і пролісок блакитний... Навколо ще лежать сніги. А він всміхається який? (Привітний), А він вже скинув що?,(ланцюги).

Такі вправи розвивають відчуття віршового ритму. Крім того, діти вчаться добирати рими, творити художні образи. Під час такої роботи педагогові легко виявити дітей здібних, талановитих.

Завдання на третьому етапі: емоційно надихнути дітей на творення власних текстів. Бажано, щоб учитель зачитав свій зразок. Нехай це буде, скажімо, настроєве:

Хто сказав, що прийшла осінь? Може це мені проспівала малесенька, непримітна сіра пташина що сиротливо притулилася до оголеного стовбура вишні? її пісенька була більше схожа на зойк відчаю. Чого тривожишся, пташко? Не сумуй, порадіймо разом. Природа ж бо складає свій неповторний вінець: уплітає найяскравіші барви жовтого, червоного, зеленого; єднає кленові, дубові, березові долоньки; нанизує вогнисті разки горобинового намиста;

струшує кришталеві сльози-перли...

Діти, підготовлені до написання творчої роботи, настроєні на творення, віддячують небайдужим образним словом. Скільки вклав, учителю, стільки й віддасться тобі.

А тепер — обов'язково треба «просіяти» роботи, відібрати варте уваги, порадіти разом з дітьми творчим знахідкам, спробувати доопрацювати «сирий» матеріал. На берегах плюсами позначаю особливо вдалі місця - це стимулює, заохочує п'ятикласників до творчих шукань, як і озвучені словесником їхні "перлинки":

Земля полегко зітхнула і тепер спокійно дихає. Лише верба стогне над річкою

та береза плаче за літечком красним. Грайливо бавиться з березами вітер.

Чарівниця осінь принесла нам духмяний хліб на вишитому рушнику. Зажурена, замріяна, оглядає осінь свої володіння. Підкралася осінь на семибарвному коні. Вкрила землю м'яким жовтогарячим килимом, зволожила шовковим дощиком.

До уроку аналізу творчих робіт найкращі речення вміщуємо в газеті «Осіння казка» — для кожного знайдеться барвистий листочок.

Прикінцевий вид роботи — укладання поетичних збірочок — тісно пов'язаний з наступною формою активізації творчих кроків дітей - випуском стіннівок, що провадиться в певній послідовності. 1. Добирання матеріалів

2. Компонування тематичних блоків; розміщення їх у межах одного аркуша.

3. Оформлення.

Ознайомлюю учнів з вимогами до газети: вона має бути змістовна, цікава, естетично оформлена.

Навчаючи п'ятикласників створювати газету, застосовую такі види робіт, як виступ-захист, укладання збірок, книжечок, творчий конкурс.

До виступу-захисту учні дуже серйозно готуються, щоб послідовно, обґрунтовано викласти свої думки, довести доцільність назви газети, дібраних заголовків статей, зацікавити змістом матеріалів, заохотити однокласників до

прочитання стіннівки. Під час виступу вони вчаться триматися перед аудиторією, завойовувати увагу слухачів, використовувати невербальні засоби спілкування.

Виступ треба готувати заздалегідь, щоб чітко й стисло за 2-3 хвилини сказати найістотніше. Орієнтовний план відповіді дає вчитель. Найкраще, звичайно, коли дитина визначиться самостійно, тоді її виступ буде цікавіший.

Процес створення газети розпочинається з добору назви, яка має вразити, заінтригувати, привабити, змусити підійти, прочитати. Ось назви наших літніх газет: «Вісті з літа», «Літо-літечко», «Літні історії», «У літа на Гостинах», «Гаряче літечко», «Колосок», «Дзвін літа», «Ой літечко не відлітай», «Літо, зачекай», «Любе літечко»; осінніх: «Стежками осені», «Тихо осінь ходить гаєм», «Осіннє диво», «Осінній день», «Чарівні барви осені», «У місті вже осінь»; зимових: «Зимові розваги», «Вже прийшла до нас зима», «Зимовий привіт», «Сніжок», «Зимова сторінка», «Новорічна співаночка», «Сніговичок», «Зимові фантазії», «Завірюха»; весняних: «Симфонія весни», «Підсніжник»), «Весняний легіт», «Прогалинка»,«Весняний сонет», «Весняночка», «Барвінкова земля», «Весняний подих», «Сонечко», «Весна — днем красна», «Фіалка».

Назви газет, як бачимо майже не повторюються, що свідчить про оригінальність самобутність мислення кожної дитини. Проте це стіннівки, які діти робили за завданням учителя. А ось деякі учні з власної ініціативи починають готувати різні тематичні випуски: «Таємниці давнього минулого», «Стежка», «Символи моєї держави», «У світі тварин», «Наша мова — диво

калинове», «Україна — рідний дім» тощо.

Є в нас і загальні газети, де вміщуємо кращі зразки учнівських творів: «Сузір'я юних талантів», «Перлини творчості», «Сонячна пелюстка».

Діти, навчені творчо мислити, прагнуть не лише самореалізуватися, а й поставити творчі завдання перед ровесниками. Так з'явилися газети

багаторазового використання - з кишеньками, куди вміщують зміст завдань: «Соняшник», «Казковий календар», «Павутина», «Пізнайко», «Цікавинка» «Про все на світі», «Веселинка», «Перченя». Обладнали також скриньку для відповідей. Зрозуміло, існує своя система оцінювання творчої праці учнів. Як правило, це додаткові бали до оцінки на уроці, до тематичної атестації.

У результаті системного застосування творчих вправ п'ятикласники здобувають спеціальні знання та навички. У стіннівках з'являються їхні вірші, замальовки, невеличкі оповідання. Тематика - найрізноманітніша. Діти пишуть про все, що їх оточує, хвилює, зворушує.

Практикую також творчі конкурси. На основі газетних матеріалів розробляю конкурсні завдання.

Зразки завдань для творчого конкурсу «Люблю я зиму сніжну»: Відгадати, на чому приїжджає віхола? (На мітлі) На якій? (на метільній). Баба віхола, сніжна Віхола, на метільній мітлі приїхала... Л. Костенко Скласти римовану загадку, відгадкою для якої був би «засніжений сад» (диво: взимку білим цвітом сад зацвів, неначе літом.)

Який епітет можна дібрати до слова "зима", щоб усім стало страшно⁹(Люта)

Спираючись на зразок скласти вірш з поданими римами; В дорогу — в дім — нового — Новим.

Рік старий вирушає в дорогу, залишає нам зоряний дім,., Кожний кожному щастя нового Зичить радісно: «З роком Новим!» В. Сосюра

До слова "старик" дібрати римовану прикладку на означення старого року.

(Старик-роковик.)

Продовжити казку-загадку:

Вийшов Старик-роковик. Став він махати рукавом і випускати птахів. Кожен птах мав своє ім'я...

Яку дію, що суперечить здоровому глуздові, може виконувати мороз? (Кипіти.)

Ось схопилась хуртовина. Закурилася долина, І кипить мороз у полі. На просторі та на волі, Я. Щоголів

Мороз "на городі біля тину заморозив капустину". Навіщо він це зробив? (Заморожені овочі зберігаються, не гріють.) Вставити пропущене слово:

Синиці голодом намлілись — така зима, така зима? Оце б у вирій полетіли -так ... там нема. (Батьківщини) Л. Костенко

Дібрати фразеологізми до слова "холодно". (Зуб на зуб не попадає; дрижаки ловити.,.)

Продовжити прислів'я:

Зимове сонце, як ... серце. (Мачушине) Хоч мороз і притикає, зате...немає (Комарів.) Мороз не велик та стояти... (Не велить). Кожух лежить, а дурень... (Дрижить.) Сонце блищить, а мороз.... (Тріщить.) На Різдво господар брав миску з кутею, виходив на вулицю або просто підходив до дверей чи вікна і тричі кликав. Кого і як саме? («Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти!»)

Дописати щедрівку:

Там господар, як виноград, там господиня, як калина...

Навчити дитину вправно володіти, образним словом - це не тільки дати певні знання й виробити відповідні вміння. Це (насамперед!) відкрити їй радість творення, А для цього треба дуже любити маленьку людину, щоб не позбавити її високої радості.

2.2. Гра як метод перевірки знань

Розвиток освіти, а, отже, й учнів значною мірою залежить від учителя, який як відомо, повинен навчити своїх вихованців здобувати знання, працювати з книжкою, додатковими джерелами, розрізняти моральне і аморальне, прекрасне і потворне, основне і другорядне і, що найголовніше, визначати своє

призначення в цьому світі. А ще обрати гідні високоморальні життєві принципи

й ідеали, щоб ставши дорослим, утверджувати духовність та національну самосвідомість своєї нації. Особлива місія в цьому процесі належить словесникові, адже мистецтво слова виконує чотири важливі функції: естетичну (художньо змальовує красу світу); пізнавальну (розкриває учневі позитивні й негативні сторони життя); ігрову (спонукає дитину пережити перипетії долі персонажів, уявно побувати на їхньому місці або й зіграти якусь роль); виховну (змушує заглянути у власну душу, осмислити визначальні морально-етичні категорії крізь призму власного світосприймання).

Для учнів різного віку названі функції реалізуються різними педагогічними методами і прийомами. У середніх класах психологічно Адекватними, на мою думку, є такі сходинки осягнення мистецтва слова, а отже, й певною мірою життєвих цінностей: ігрова, естетична, пізнавальна.

Отже, перша — ігрова. Про неї і йтиметься. Не ігноруючи нових навчальних технологій, використовую для міцнішого засвоєння програмового навчального матеріалу (та й розширення літературно-історичних уявлень загалом) улюблену і природну для підлітків форму навчання — гру.

Працюю впродовж багатьох років над роллю проблемних та ігрових методів навчання української мови і літератури в активізації розумової діяльності учнів, у розвитку творчого мислення, допитливості. Продовжуючи розробляти тему, пропоную для учнів 5-11-х класів гру "Найуважніший, найобізнаніший читач",

яка проводиться на уроках української літератури. Вона допомагає перевірити знання учнями літературного і пов'язаного з ним історичного матеріалу, виявити кмітливість, ерудованість школярів, їхнє вміння встановлювати логічні зв'язки між вивченим раніше й виучуваним. Видатний український педагог В.Сухомлинський з цього приводу писав: "Гра - це шлях дитини до пізнання світу, в якому вона живе, це іскра, яка запалює вогник допитливості". Я переконана, в тому, що ігри на уроці активізують і зосереджують увагу навіть

бешкетників, спонукають до вдумливого текстів, мобілізують пам'ять,

викликають бажання прочитати більше.

Для успішного проведення гри "Найуважніший, найобізнаніший читач" треба враховувати рівень знань кожної вікової категорії учнів, варіант програми, за котрою працює вчитель, кількість письменників , творчість яких вивчається в кожному класі. Наприклад, багато письменницьких імен і їхніх творів пропонують програми для 5-8-х класів, а годин на вивчення відводиться обмаль, особливо в 7-му та 8-му класах. Природно, що через деякий час учні забувають імена, прізвища письменників, зміст вивчених творів. Пропонована гра спонукатиме учнів серйозніше готувати домашні завдання, запам'ятовувати імена авторів та персонажів, художні деталі, уважно читати текст, може, дещо занотовувати в зошити з української літератури або читацькі щоденники.

Нарешті, грою ми урізноманітнюємо форми діяльності дітей. Вони люблять гратися. Це їхній природний стан. Літературна гра впливає на емоційно-особистісне сприйняття та відтворення дитиною матеріалом, вчить логічно мислити, виявляти ініціативу, долати труднощі й за наполегливу працю та старанність дістати моральне задоволення і заслужену оцінку — тобто бути нагородженим.

Гру "Найуважніший, найобізнаніший читач" зазвичай використовую для перевірки знань після вивчення якоїсь теми з літератури, під час тематичного та семестрового оцінювання учнів, КВК, інших позакласних заходів.

Проводиться гра усно або письмово і складається з трьох блоків: ініціали; підказки; повні імена та прізвища. Варто зауважити, підказки в середніх класах не повинні бути надто прозорими, а в 9-11х— навіть «провокаційними», «підступними», дещо заплутаними.

На виконання завдань гри визначається час: оголошується її початок та кінець. Можна клас поділити на команди, давши їм цікаві назви, наприклад: «Ломи камінь», «Берег надії», «Водограй», «Либідь», «Свічадо», «Джерело». З

найкращих знавців літератури обираються капітани і члени журі, які підраховуватимуть кількість балів та визначатимуть переможців. За кожну

правильну відповідь команда або окремий учасник гри отримує бал. Якщо хтось доповнить відповідь цікавими фактами з життя письменника чи історичної особи, змістовно перекаже якісь епізоди з прочитаного, виступить у ролі персонажа, продекламує вірш, висловить свої думки, йому або команді, до якої він входить, підвищують бали.

Умови гри "Найуважніший, найобізнаніший читач": у першій графі наводяться ініціали письменників, історичних осіб чи літературних героїв, перші букви назв творів. У другій — подаються підказки. Третя графа — відповідь: повні імена, прізвищ, назви творів, персонажів.

На уроках з РЗМ можна використовувати теми, які містять дискусійний характер. Адже вони сприяють розвитку самостійності висловлювань, які пов’язані з життєвим досвідом учнів, викликають інтерес, прагнення поділитися думками, розвивають образне мислення та естетичні смаки.

Для прикладу можна подати такі теми:

· «Чи всяка справа може бути цікавою і творчою?»

· «У чому ви вбачаєте сенс життя?»

· «Чи завжди зовнішня краса відповідає внутрішній красі людині?»

· «Чи потрібно нам читати книжки?»

· «Чи кожна людина може стати гарним оратором?»

Як приклад використання дискусійних питань навожу уривок уроку з української мови в 6 класі.

Тема: «Часи дієслів».

Мета: навчити визначати та утворювати дієслова за часовими формами, правильно складати речення й використовувати їх в усному й писемному мовленні, розвивати зв’язне логічне висловлювання за опорними схемами, удосконалювати орфографічні й фонетичні вміння та навички, виховувати

повагу до творчої праці.

Тип уроку: урок-спостереження.

Форми роботи: групова, в парах, індивідуальна.

Методи та прийоми: лінгвістичний монолог, діалог.

Наочність: опорні схеми, таблиці, схеми.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

Вчитель. З початкової школи вам, діти, відомо, що навчання – це процес, який відбувається, відбувся або буде відбуватися в житті кожної людини. Глибше пізнати особливості творення, правопису й вживання дієслів у теперішньому, минулому й майбутньому часах ви зможете на сьогоднішньому уроці.

ІV. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Синтаксичний розбір речення

Творчість – це радість мислення в країні знань і краси, пізнання себе й

навколишнього світу.

V. Сприйняття навчальної діяльності засобами практичних умінь та навичок

1. Лінгвістичний монолог за опорним блоком №1 «Часи дієслів» (послідовна зв’язна розповідь за блоками).

Клас уважно слухає інформацію. Експерт коментує відповідь за планом.

1. Чи розкрита тема висловлювання?

2. Чи була відповідь повною?

3. Чи є порушення послідовного викладу матеріалу?

4. Чи була відповідь розгорнутою?

5. Чи достатньо обґрунтовані твердження?

6. Як використовуються мовні засоби для переходу від однієї думки до іншої?

7. Чи витримується науковий стиль?

8. Що зайве, а чого не вистачає?

1. Робота в групі «Акваріум»

Об’єднана група з 5-6 учнів отримує завдання для обговорення й через 3-5 хвилин повідомлення слухають учні.

Завдання для роботи в групі «Акваріум»:

1. Чим відрізняються дієслова теперішнього часу від дієслів у простій формі майбутнього часу?

2. Як визначити приналежність дієслів до тієї чи іншої дієвідміни?

3. Яку форму має дієслово БУТИ в теперішньому часі в усіх особах?

4. Утворити просту форму майбутнього часу від дієслів ПИСАТИ, ГОВОРИТИ.

5. Який голосний пишеться в основі дієслів простого майбутнього часу?

На уроках української літератури використовую теми, які містять дискусійний характер (Додаток 2). Наприклад, тема уроку «Життя заради «стяжательства» чи навпаки?» (Нове трактування образу Пузиря – головного героя комедії І.Карпенка – Карого «Хазяїн»).

Мета цього уроку: розкрити образ головного героя комедії через уявну зустріч із самим персонажем; залучити десятикласників до дискусії «Чи варто так жити, як Пузир?»

Вчитель повідомляє завдання уроку – розкрити образ головного героя твору і через цей образ висвітлити проблеми, порушені автором комедії, зіставити їх із проблемами нашого сьогодення, розкриваючи суть сучасних пузирів і калиток.

Життя заради багатства, нагромадження майна чи навпаки?

Питання до класу:

1. Чи все розказав про себе Пузир?

2. А що хочете сказати про головного героя п’єси ви?

3. Чи викликане погане ставлення Пузиря до дружини і дочки?

Вчитель. Ми побачили самого – Терентія Гавриловича Пузиря, почули його мову, зрозуміли його сутність, а ваші відповіді і зміст п’єси дають нам змогу вималювати образ самого героя.

(Учень дає коротку характеристику образ Пузиря).

Вчитель. Отже, пропоную продовжити таке речення : Пузир – це (учні записують у зошитах свої міркування і зачитують їх).

Вчитель. Із ваших речень можна зробити висновок, що ви по-різному оцінюєте цього літературного героя з точки зору сучасного читача.

Отже, у нас назріває дискусія. І я, передбачаючи це заздалегідь підготувала ось такі питання, які б хотілося з’ясувати:

1. Якими шляхами, чесними чи нечесними, збагачувався Пузир?

2. Чи брав він безпосередню участь у нагромадженні своїх капіталів?

3. Чи знав Пузир добре своє господарство, чи пильно стежив за усім, що відбувалося у його домі? Чи був він справжнім господарем?

4. Пузир – позитивний чи негативний герой?

5. Як ви розумієте такі поняття, як брати і давати «бариші», збагачення на зразок – купив за карбованець, продав за два?

6. Чи завжди рівень культури і освіченості людини відповідає її матеріальному достатку, тобто життя за принципом «чим багатший – тим мудріший»?

7. Чи обов’язково багатий чоловік повинен бути меценатом, благодійником? Від чого це залежить?

8. Чи маємо ми сучасних пузирів і калиток? Хто вони і які вони? Чим зможуть вони вплинути позитивно на розвиток суспільного життя?

Домашнє завдання: дати характеристику образу, заповнивши таку таблицю:

Хазяїн	Визискувач-грубіян	Шахрай

Наступна тема уроку, яку можна запропонувати дітям, що містить проблемний виклад матеріалу, має назву «Хто він, Микола Хвильовий?». Урок- проблемний стіл.

Мета:сприяти розвитку в учнів прагнення до самоосвіти, до пошуку форм діяльності, які б відповідали навчальним можливостям та потребам; розширенню й поглибленню знань з теми уроку.

На дошці таблиця «План проведення проблемного столу».

· Повідомлення теми, завдань, постановки проблеми, обґрунтування значення активності учнів у перебігу практичної роботи.

· Організація творчого діалогу, обмін думками з питань проблеми.

· Підведення підсумків та оцінка роботи учасників проблемного столу.

Епіграф уроку:

І хіба посміє вічність

шпурнути в моє обличчя докір?

Микола Хвильовий

Діалог вчителя з учнями.

М. Хвильовий покінчив життя самогубством, а з його творами познайомився читач не так давно. Ви прочитали оповідання «Мати». Це один з кращих героїко-романтичних творів, який мовби підтверджує тезу: ті роки характеризувались повною невідповідністю зловісних, жорстоких антигуманних реалій революції і проголошуваних нею благородних ідеалів.

Оповідання «Мати» допомагає нам збагнути внутрішній світ автора.

Для цього треба хисти на цілий ряд проблемних питань:

· Як ви розумієте епіграф до оповідання «Мати»?

· Чому письменник дає синам бідного кравця романтичної вдачі імена синів Тараса Бульби: Остап і Андрій?

· Героїв Гоголя могла примирити тільки смерть, а революціонерів 1917 року?

· Чому їх жертвою стає мати?

· Чому брати опинились у різних таборах, і не просто опинились, а очолили ворожі загони?

· Розповідаючи про ставлення синів до матері, письменник вживає однакові звороти. Як розуміти такий підхід автора?

· Як ви розумієте поняття «громадянський обов’язок»?

· Чи погоджуєтесь ви з ти, що М.Хвильовий задумав оповідання як ілюстрацію до політекономії капіталізму?

· Чим скористався письменник, пишучи «ілюстрацію».

· Проведіть паралель між кульмінацією оповідання « Мати» і словами Т. Шевченка: «Одцурається брат брата і дитини мати». В яких ситуаціях це може бути?

· Яка ідея оповідання?

· Чи асоціюється образ матері Остапа та Андрія з образом України-неньки?

· Як ви сприймаєте слова Ф.Кислого: «М.Хвильовий – романтик революції… Але жорстокий і безкомпромісний, який вустами одного з героїв говорить: «Я все-таки вклонюся тобі, мій героїчний народе! Твоєю кров’ю ми окропили три чверті пройденої нами путі до соціалізму. Почалося з волинців та ізмальців у Петрограді, продовжується у посьолках Донеччини, в шахтах і на тихих чебрецевих ланах».

Основні показники результативності яких я досягаю при використанні інноваційних технік:

- учень знає найрізноманітніші факти про матеріальне й духовне життя

українців;

- поглиблення знання про історичний і соціальний досвід предків, про успадкування духовних надбань українського народу;

- уміння формулювати власну точку зору;

- відстоювати свою позицію;

- співпрацювати в групі, колективі.

Висновки

Формування відкритості особистості — одна з граней відновлення втраченого зв'язку з Цілим — народом, людством, природою, Всесвітом. Найкращі умови для формування відкритості — це звернення до ноосфери рідної культури, організація вчителем вільного, рівноправного, неупередженого обговорення актуальних проблем сучасності, систематичне читання класики художньої літератури, стимулювання інтересу до неповторного життя, до власного внутрішнього світу, роздуми в колективі і на і самоті над сенсом буття, формування навичок аналізувати наодинці кожен прожитий день, вести співбесіду з власною совістю.

Неабияку роль (а, можливо, й основну) у відновленні втраченої рівноваги має відіграти вчитель-словесник, забезпечуючи взаємозв'язок вивчення рідної мови і літератури. При цьому мова має вивчатися передусім як мовлення, а література як вид мистецтва. Пошук краси, як і істини, повинен стати лейтмотивом навчальної діяльності. Учнів спід переконати, що прекрасне і потворне, як добро і зло, світло і темрява і т.п., належить до першооснов буття. Воно у всьому — у повсякденних явищах і предметах, у Наших думках, почуваннях, вчинках, результатах діяльності, в звуках і поєднаннях кольорів, в екстер'єрі та інтер'єрі наших помешкань, у мові і мовленні. Пошук прекрасного — це і пошук істини, бо істина і краса співвідносні. Істина не може бути

потворною вона завжди прекрасна, як і справжня краса не може бути носієм

облуди.

Істина і Краса як світоглядні маяки невіддільні від поняття Добра (бо істина і краса — добро, а добро красиве і причетне до істини), орієнтація на яке визначає світоглядну етичність людини.

Учні повинні збагнути, що найповніший свій вияв світоглядна етичність знаходить у любові. На найвищому рівні свого розвитку це відчуття розуміння співпричетності до буття, всеєдності з ним. Різні грані і рівні любові.

Вони мають засвоїти, що в кожній людині криються великі потенційні можливості. І при правильному саморозвитку, діяльному вольовому устремлінні вона може перетворитися на радісну, гармонійну світлоносну особистість, яка, як і подібні їй люди з оповідання Ф. Достоєвського «Сон смішної людини», зможе збудувати щасливе суспільство, омріяний земний рай,

де кожен буде для іншого джерелом справжньої розкоші спілкування,

натхнення, духовного збагачення.

Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків, організації навчання. Структура, уроку, тобто послідовність його частин і елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно. Використання інтерактивного навчання — не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Але результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. А це погодьтесь, має важливе значення для всієї вчительської роботи. Задоволення, яке отримує вчитель від цих уроків, послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій К.Н. Нетрадиційний урок за проектною технологією / К.Н. Бабій, А.М. Бахтарова, І.Б. Литвиненко// Управління школою. – 2007. – № 1. – С. 22.

2. Базарницька І. Проектний день у початковій школі/ І.Базарницька // Початкова школа. – 2008. - № 2. – С. 7.

3. Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії вчителя та учня / Т. Башинська // Дайджест педагогічних ідей та технологій Школа – парк. – 2003. - № 3. – C. 49.

4. Бєлявцева Т. Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів/ Т. Бєлявцева // Відкритий урок. – 2004. - № 5. – С. 24 – 25.

5. Браташ Н. Метод проектів у програмі сприяння науковій творчості учнів/ Н. Браташ // Завуч. – 2004. - № 34. – С. 2 – 5.

6. Васильченко С.В Повторення й узагальнення навчального матеріалу в проектній діяльності учнів / С.В Васильченко // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. - № 1. – C. 28.

7. Вербицький В. Проектна форма навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах та позашкільних закладах освіти еколого – натуралістичного напряму. Проблеми та шляхи їх вирішення. ( На допомогу вчителям біології, хімії, географії, керівникам гуртків екологічного спрямування, методистам позашкільних закладів ) / В. Вербицький // Рідна школа. – 2007. – № 3. – С. 35.

8. Взаємодія учня і вчителя у площині проектної діяльності ( Матеріали роботи творчої групи педагогів Волинської області) // Школа. – 2006. - № 5. – С. 33.

9. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів /О. Войний // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. – № 4. – С. 7.

10. Войтенко Т.П. Проектирования педагогической деятельности: скрытые образовательные результаты технологии обучения/ Т.П. Войтенко // Дайджест педагогічних ідей та технологій Школа – парк. – 2003. - № 3. – C. 48.

11. Волковська Т. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання/ Т. Волковська // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С. 9.

12. Цивілізаційна компетентність громадян і завдання обов'язкової освіти / К. Корсак // Освіта і управління. – 1998. – № 1. – С.10-11.

13. Концепція національного виховання // Освіта. – 7 серпня 1996 р. – № 41 (219). – С.2-7

14. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи методики української мови / М.Г. Стельмахович // Дивослово. – 2003. – № 5-6. – С.19-23.

15. Грабовський Сергій. Українська мрія: тріумф і трагедія/ С.Грабовський //

Сучасність. – 1995. – № 3. – С.137.

16. Фурсова П. Від літературної компетенції - до життєвої компетентності / П. Фурсова // Українська мова й література в середніх школах. -2005. - №5.-С 12-21.

Додаток 1

ВИДИ ПРОЕКТІВ

Тема: Тарас Шевченко

1. Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Підготувати інформацію на одну із тем: «Дитинство Тараса Шевченка», «Шевченко — солдат».

• Створити виставку і провести уявну екскурсію на тему «Шевченко — художник».

• Скориставшись книгою Ганни Шовкопляс та Івана Шовкопляса «За покликом серця», скласти карту подорожей Шевченка по Україні.

2. Ігрові проекти

• Скласти літературні ігри на шевченківську тематику.

• Підготувати інсценізацію балади «Тополя».

3. Творчі проекти

• Створити ілюстрації до творів Тараса Шевченка.

• Написати пейзажний етюд на основі поезії «Сонце заходить, гори чорніють».

• Укласти рукописну збірку «Наш Шевченко» (образні вислови про поета).

Тема: Іван Франко

1. Дослідницько-пошукові проекти

• Дослідити образи повісті «Захар Беркут» за опорною схемою (планом).

• Укласти схему міні-дослідження «Провідна думка повісті «Захар Беркут».

• Провести міні-дослідження ролі описів природи у творі.

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Підготувати інформацію про історію написання повісті «Захар Беркут».

• Скласти карту подорожі героїв повісті Івана Франка.

• Підготувати повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар.

3. Ігрові проекти

• Підготувати рольову гру «Зустріч з Франком» (на основі статті М. Коцюбинського «Іван Франко»).

• Створити ігровий проект (ребуси, чайнворди тощо) за повістю «Захар Беркут».

4. Творчі проекти

• Представити створений діафільм за мотивами повісті «Захар Беркут».

• Створити ілюстрації-портрети героїв повісті.

5. Прикладні проекти

• Укласти словничок «Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка «Захар Беркут»

Тема: Павло Тичина

1. Дослідницько-пошукові

• Павло Тичина і музика. Роль асонансів та алітерацій у створенні художнього малюнка вірша.

• На основі рецензії Ю. Меженка на першу збірку П. Тичини дослідити, у чому полягала відмінність тичи-нинської музичності від програмної музичності російських символістів. Довести свої спостереження цитатами з рецензії та прикладами з поетичних творів.

• Елементи імпресіонізму та символізму у творчості П. Тичини.

• Дослідити і порівняти поетику та ідейний зміст поезій П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» й Олександра Олеся «Чари ночі».

• Порівняти естетичні принципи західноєвропейських поетів-символістів (П. Верлена, С.Малларме, А. Рембо та ін.) із особливостями ранньої творчості П. Тичини.

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Трагедія творчого генія П. Тичини.

• Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності у збірці П.Тичини «Сонячні кларнети».

3. Ігрові проекти

• Уявити себе співавтором поета у вірші «О, панно Інно...». Змалювати словами картину «Я — сам. Вікно. Сніги...».

• Літературні ігри до теми «Павло Тичина — «дивний мрійник з очима дитини...».

4. Прикладні проекти

• Створити добірку образних висловів на основі поезій Павла Тичини.

• Створити словник «Авторські лексичні новотвори (неологізми) у поезіях Павла Тичини.

• Створити калейдоскоп «кольорового настрою» за збіркою Павла Тичини «Сонячні кларнети».

5. Творчі проекти

• Створити ілюстрації до збірки «Сонячні кларнети».

• Укласти рукописну збірку «Акварель за мотивами збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети».

• Створити фотопроект або добірку світлин «Мій рідний край».

Тема: Post scriptum ...Ліна Костенко сьогодні і завжди

I група. Форма представлення — телепроект

1. Дослідницько-пошукові проекти

• Представлення моделей до роману «Маруся Чурай» («Два типи національного характеру українця на прикладі героїв». «Подібність роману Ліни Костенко та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»).

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Служба новин культури. Встановлення пам'ятника Марусі Чурай у Полтаві.

3. Ігрові проекти

• Судові справи з Дарією Миргородською. (Уявити себе захисником на суді і скласти промову на захист Марусі Чурай).

• Стежками роману «Маруся Чурай». Мандруймо разом! (Обігрування різних сюжетних ситуацій, у яких опиняються герої).

• Презентація телепередачі «Ключовий момент». (Уявити, що стерлися межі між віками і змогли зустрітись дві неповторні жінки — Ліна Костенко та Маруся Чурай).

• Ігри патріотів (кросворди, ребуси, вікторини про життя і творчість Ліни Костенко).

4. Творчі проекти

• Імперія кіно. Представлення діафільму за мотивами роману «Маруся Чурай».

• Мистецька світлиця. В гостях у Тетяни Серган. Представлення власної картини «Маруся крокує в майбутнє».

• Представлення ілюстративних моделей до роману у віршах «Маруся Чурай».

• Написати лист-одкровення одному з героїв роману.

• Сценарій телепроекту «Ліна Костенко — берегиня української літератури».

5. Прикладні проекти

• «Говорять люди». Словник афоризмів Марусі Чурай за однойменним романом.

• Словник крилатих висловів Ліни Костенко (діючих і потенційних).

II група. Форма представлення — театр через призму сучасності

1. Дослідницько-пошукові проекти

• Місце і значення української пісні у романі «Маруся Чурай».

• Представлення схем до творчості Ліни Костенко («Вузлові моменти світоглядної еволюції письменниці»,

«Система морально-етичних цінностей у романі», «Гриць Бобренко. Роздвоєння душі», «Любов і поезія — музика єдина», «Проблеми роману» тощо).

2. Ознайомлювально-інформаційні проекти

• Представлення моделі «Шляхом сердечності і гніву» (основні віхи життя і творчості Ліни Костенко).

• «Доля Ліни Костенко зблизька» (сторінками фотоальбому).

• «Хто так сказав? Про кого?» (Вислови героїв твору про Марусю Чурай).

3. Ігрові проекти

• Рольові ігри: «Любовний трикутник», «Гриць Бобренко. Роздвоєння душі», «Пісня-сповідь Марусі Чурай»

(Обігрування ситуацій, у яких опиняються герої роману).

• «Хвилинка-розминка» (літературні ігри за творчістю Ліни Костенко).

4. Творчі проекти

• Сценарій «Театр через призму сучасності».

• Галерея художника. Представлення ілюстративних моделей до роману у віршах «Маруся Чурай».

• Фотопроект «Подорож машиною часу» (щасливі та сумні миті героїв роману).

• Представлення власних поезій «Крик душі Марусі Чурай».

Додаток 2

ДРАМА «УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ» - НАЙВИЗНАЧНІШИЙ СЦЕНІЧНИЙ ТВІР ІВАНА ФРАНКА.

УРОК – ЗАСІДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ РАДИ ТЕАТРУ

Мета: ознайомити учнів із драмою І. Я. Франка, розкрити її зміст; учити аналізувати образи; виховувати в учнів загальнолюдські моральні цінності; розвивати навички аналізу драматичних творів; формувати вміння творчо застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Обладнання: грамзапис фрагментів вистави, текст драми, ілюстрації до твору, види Карпат.

ХІД УРОКУ

І. Засідання художньої ради театру

Головний режисер театру. Ми зібралися, щоб обговорити постановку п’єси І. Франка «Украдене щастя» на сцені нашого театру й розподілити ролі між нашими акторами.

З текстом твору всі присутні знайомі, і нам треба обговорити ряд деталей, які необхідно врахувати під час роботи над п’єсою.

Художній керівник театру. П’єса «Украдене щастя» - відомий твір, але наш театр ніколи не ставив її, нам багато чого треба усвідомити. Відомо, що цей твір свого часу оцінювався не завжди позитивного. Професор О.Огоновський писав: «Такі особи з неморальними прикметами годі виставляти на сцені». А в наш час, де й так багато аморальності, цей твір треба ставити обережно, вникати в особливості сценічного втілення героїв. Завдання, яке постає перед нашим колективом, не просте.

Помічник режисера. Я теж думав про це. Але проаналізувавши ряд статей, переконався в тому, що драма І. Я. Франка – це саме той твір, який підніме інтерес глядачів до нашого театру.

Я сподіваюсь, шановний колего, що ваші сумніви розвівають слова самого І.Я. Франка: «Коли театр має бути школою життя, то мусить показувати нам усе життя, зображувати і аналізувати його прояви, будити в случаях критику сього життя, будити почуття, що такі і такі прояви є добрі, а там ті погані. А щоби така критика була вірна, мусить бути повною і усесторонньою людиною, опиратися на повнім і широкім зображенні суспільства. Тепер, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі невеличкі, покутні хиби, а лишає на боці, промовчує або покриває брехнею головні, основні недоліки суспільності, той театр ніколи не стане вповні національним, не буде школою життя або буде злою школою».

Є. Олесницький сказав про драму такі слова: «П’єса повна живої акції, найкращі частини її - це процеси психологічні дійових осіб, які переведені природно і з глибоким знанням людської душі…»

А що до слів професора О. Огоновського, то я вважаю, що конкурсна комісія боялася за принижену роль жандармів у галицькому суспільстві. У протоколі від автора вимагалося замінити постать жандарма людиною іншої професії, бо показувати представника влади «в ролі чорного характеру» неприпустимо.

Головний режисер театру. Ми повинні усвідомити самі і донести до глядача, що ми ставимо соціально-психологічну драму високого ідейного звучання, і сильними характерами й необмеженими сценічними можливостями.

У нас є грамзаписи, п’єси і ми попросимо нашого звукорежисера включити його. Шановні колеги, прослухайте уважно ці уривки у виконанні заслужених акторів України. Зверніть увагу на інтонації емоційну передачу тексту й подумайте, як треба подати образи драми й хто з нашої трупи міг би зіграти ці ролі.

Звучить грамзапис драми «Украдене щастя».

Художній керівник. Необхідно звернути увагу на те, що чотири дії з п’яти відбуваються у приміщенні, в хаті Миколи Задорожнього. Робітники сцени повинні відтворити умови життя простої сім’ї з підгірського села. Головний герой тяжко працював усе своє життя – раніше в наймах, а потім на заробітках. Він походив із сім’ї сільського бідняка.

Помічник режисера. Говорячи про Миколу Задорожнього, ми повинні пам’ятати те , що актор, у кінцевому результаті показуючи вбивцю, повинен його виправдати, викликати до нього симпатію.

Актор театру. Микола постраждав від війта. Він упевнений у своїй правоті, але не впевнений у своєму праві. Він потрапляє на лаву підсудних. Тільки віра в небесного Бога підігріває в ньому надію на швидке повернення з тюрми.

Головний режисер. Актор повинен передати любов Миколи до Анни. Любив її «як свою душу… і нічого для неї не пожалкував би, щоб лише вона була щаслива». У тюрмі він мучився любов’ю до Анни.

«…Неволя в криміналі, - каже він, - проти того видається мені раєм!» Він терзався і любив. В ім’я любові не сказав жодного слова докору. «Мені натяком одним не дав всього пізнати», - каже Анна Михайлові.

Трагедія відкинутої любові породжує в його серці не злобу, а співчуття до дружини: «…Я тебе розумію, - каже він. – Я люблю тебе. Мені жаль тебе, як власної власної душі. Я не хочу бути твоїм катом…».Зневажений чоловік, неписменний наймит виявляє високе благородство. Для щастя і душевного спокою Анни він готовий на самопожертву. Високе розуміння родинної честі примушує його приховувати від людей свою сімейну драму. «Тільки одно тебе прошу: вважай на людей!.. Щоб люди з нас не сміялися з нас!..Не показуйся прилюдно…Не топчи в болото моєї бідної голови…» - просить він її.

Помічник режисера. Хоч в кінці драми Микола випиває, зневірюється в Богові, втрачає сенс життя, доходить до вбивства, але глядачі повинні зрозуміти, що наш герой, живучи у вічному рабстві, підкоряючись тяжким обставинам життя й силі влади, зберіг почуття гідності та обстоює своє право на життя, на щастя. Цим образом письменник демонструє незбориму силу змученого народу.

Актриса театру. Я хочу сказати про своє бачення образу. Доля Анни складалася нещасливо. Вона нудить світом з нелюбим Миколою. Глибоко в душі носить своє горе, тамує біль похованого в серці кохання. А коли з’явився Михайло, буревієм увірвала в її душу недолюблена любов. Починається складна боротьба розуму й серця. Але заглушити голос свого люблячого серця Анна не могла. Зверніть увагу на її слова у ІІ дії, V яві.

Звучить виразне читання цієї яви.

Актриса театру. А тепер порівняйте ці слова Анни з її ж словами у ІV дії, де її вже не мучить становище дружини й коханки. Вона кинула виклик суспільству, підноситься над нам. Їй хочеться жити по любові, а любов її всесильна. В її ім’я жінка жертвує всім: «Та й чи же не віддала я йому све, все, що може віддати жінка любому чоловікові? Навіть душу свою, честь жіночу, свою добру славу. Присягу для нього зламала. Сама себе на людський посміх віддала. Ну і що ж? Мені байдуже! Він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга».

Це вже інша Анна – смілива, відчайдушна, послідовна в боротьбі за своє, хай навіть короткочасне, але справжнє щастя, бо воно осяяне вірною Любов’ю. Але трагедія її в тому, що Михайло тепер не той, яким був колись. Він – жандарм. Любов засліпила Анну, і вона не помічала в ньому змін. Душевна краса скривдженої, обкраденої жінки постає перед нами в усій своїй повноті й величі.

Актор театру. На перший погляд, Михайло зображений жорстоким, грубим. Але Анна полюбила його за чесність, непримиренність до правди.

Любов Михайла змінилася.

А що буде далі – йому байдуже. « Будемо жити, доки можна. Будемо любитися, доки можна. Будемо людям у пику сміятися, доки можна, доки вони нас під ноги не візьмуть2.

У кінці п’єси Михайло відродився. Вину своєї смерті бере на себе.

Головний режисер. Ми повинні донести до глядача те, що тема вкраденого щастя виростає у своєрідний художній образ, який є наскрізним, провідним.

Хто винен?! Це питання хвилює всіх. І хай глядачі, переглянувши п’єсу, самі дадуть відповіді. Хоч думки й висновки будуть різні, але спільним буде те, що глядачі побачать глибоке знання життя народу, побачать народ таким, яким він є.

Вчитель. За програмою ми знайомимося лише з одним драматичним твором І.Франка. Але ви повинні знати, що він був талановитим драматургом, основоположником українського наукового театрознавства – істориком і теоретиком драми й театру, активним театральним критиком, невтомним перекладачем драматичних творів. І. Франко був також автором сімдесяти спеціальних наукових розробок.

«Драма – моя давня страсть», - говорив Франко.

Цією драмою він довів, що театр для нього – це школа життя, трибуна «пропаганди поступових і світлих думок».

ІІ. Домашнє завдання

Прочитати одну з критичний статей І.Я. Франка, написати її тези.

(Вчитель розподіляє критичні статті, щоб вони не часто повторювались: одну статтю вивчають 3-4 учні.)

Опис досвіду роботи

Немає коментарів:

Дописати коментар

Моя мова

Повідомити про порушення